рябина
РЯБИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що гороби́на.
Густо обсаджене [село] рябиною, вербами та розлогими грушами (Фр., VI, 1951, 25);
Задумався ліс, зажурився, пожовк; Рябина червона, мов крові краплини… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рябина — Ряби́на, -ни ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742. Словник української мови Грінченка