ряжа

Ряжа, -жі

ж.

1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех.

2) Шайка банная. ум. ряжка, ряжечка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряжа — ря́жа іменник жіночого роду те ж, що 'ряжка' Орфографічний словник української мови
  2. ряжа — -і, ж. Те саме, що ряжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ряжа — РЯ́ЖА, і, ж. Те саме, що ря́жка. Словник української мови у 20 томах
  4. ряжа — РЯ́ЖА, і, ж. Те саме, що ря́жка. Словник української мови в 11 томах
  5. ряжа — ряжа (ряж) 1. Підпора моста, підпірної стіни, греблі у вигляді зрубу, заповненого каміннями. 2. Підмурок дерев'яної споруди виконаний подібно кліті. Архітектура і монументальне мистецтво