ряжа
Ряжа, -жі
ж.
1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех.
2) Шайка банная. ум. ряжка, ряжечка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ряжа — ря́жа іменник жіночого роду те ж, що 'ряжка' Орфографічний словник української мови
- ряжа — -і, ж. Те саме, що ряжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ряжа — РЯ́ЖА, і, ж. Те саме, що ря́жка. Словник української мови у 20 томах
- ряжа — РЯ́ЖА, і, ж. Те саме, що ря́жка. Словник української мови в 11 томах
- ряжа — ряжа (ряж) 1. Підпора моста, підпірної стіни, греблі у вигляді зрубу, заповненого каміннями. 2. Підмурок дерев'яної споруди виконаний подібно кліті. Архітектура і монументальне мистецтво