1. Словник української мови Грінченка

рядюжка

Рядю́га, -ги

ж.

1) Дерюга.

2) = рядно? ум. рядюжка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядюжка — рядю́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рядюжка — див. рядно Словник синонімів Вусика
  3. рядюжка — -и, ж. Зменш. до рядюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рядюжка — РЯДЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до рядю́га. [Полікарп Іванович:] Накинула б на плечі яку-небудь рядюжку, бо надворі мряка (М. Кропивницький); Попід стінами вузькі дерев'яні нари, вкриті порваними рядюжками (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  5. рядюжка — Смугасті ткані покривала, якими вкривають ліжка та дивани; притаманні для побуту Центр. України. Універсальний словник-енциклопедія
  6. рядюжка — РЯДЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до рядю́га. [Полікарп Іванович:] Накинула б на плечі яку-небудь рядюжку, бо надворі мряка (Кроп., IV, 1959, 324); Попід стінами вузькі дерев’яні нари, вкриті порваними рядюжками (Хижняк, Тамара, 1959, 135). Словник української мови в 11 томах