рівець
Рівець, -вця
м. ум. отъ рів.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Рівець — Ріве́ць іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- рівець — -вця, ч. Зменш. до рів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівець — РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контр-адмірал легко перестрибнув через рівець (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- рівець — Ріве́ць, -вця́, -це́ві, в -вці́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівець — РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контрадмірал легко перестрибнув через рівець (Кучер, Чорноморці, 1948, 171). Словник української мови в 11 томах