1. Словник української мови в 11 томах

рівець

РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів.

Контрадмірал легко перестрибнув через рівець (Кучер, Чорноморці, 1948, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рівець — Ріве́ць іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. рівець — -вця, ч. Зменш. до рів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівець — РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контр-адмірал легко перестрибнув через рівець (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. рівець — Ріве́ць, -вця́, -це́ві, в -вці́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рівець — Рівець, -вця м. ум. отъ рів. Словник української мови Грінченка