рівень

РІ́ВЕНЬ, вня, ч.

1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь.

Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці,.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Фр., II, 1950, 9);

Під час диригування лівою рукою.. вирішальну роль відіграє відповідне положення долоні та відповідні зміни висотного рівня руки (Осн.. диригув., 1960, 182);

// Висота стояння води.

Водомірний стовп надвечір показував невеличке збільшення рівня води в Ангарі (Трубл., І, 1955, 83);

Велику шкоду сільському господарству В’єтнаму завдають поводі, під час яких рівень води в річках підвищується на 10-12 метрів (Наука.., 3, 1958, 53).

На рі́вні; На рі́вень чого, з чим — на однаковій висоті з чим-небудь.

Я падаю на схилі насипу і вмощуюсь якнайзручніше. Голова моя на рівні шпал (Кол., На фронті.., 1959, 98);

Раптом я побачив, як Женя, піднявши руки на рівень грудей, як загіпнотизована, пішла до нього [чоловіка] (Сміл., Сашко, 1954, 229).

Рі́вень мо́ря — умовна вихідна точка для визначення висот на земній поверхні.

Отож ліземо вгору. Ми вже на півверсти над рівнем моря (Коцюб., III, 1956, 138).

2. чого, який, перен. Ступінь якості, величина і т. ін., досягнуті у чому-небудь.

Підполковник Мороз, командири взводів щодня перевіряли рівень підготовки, підтягали відстаючих, заохочували кращих (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 66);

Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень (Жур., Звич. турботи, 1960, 11);

Рівень розвитку науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів буде постійно зростати (Програма КПРС, 1961, 58);

Штучне розпорошення виробництва окремих видів продукції.. негативно позначається і на рівні їх собівартості (Ком. Укр., 5, 1960, 57);

// кого. Ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки і т. ін.

— Ать-два! Ать-два! — вигукував капітан Глоба, священнодійствуючи [священнодіючи]. А Шевченко в думці вторив йому, підроблюючись під убогий його рівень (Тулуб, В степу.., 1964, 124).

Життє́вий (життьови́й) рі́вень — ступінь добробуту.

Намічене Програмою КПРС завдання забезпечити в Радянському Союзі найвищий життєвий рівень порівняно з будь-якою країною капіталізму буде здійснено (Ком. Укр., 1, 1962, 31);

На найви́щому рі́вні — між керівниками урядів, партій, держав.

Стокгольмська сесія Всесвітньої Ради Миру звернулась до всіх народів із закликом розгорнути широку кампанію за переговори на найвищому рівні (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1).

На рі́вні:

а) як слід, як треба, як належить.

[Родіон (подивився на його годинник):] Точно! Ідіть, Антоне Лукичу. Щоб все було на рівні… (Корн., Над Дніпром, 1960, 15);

б) (чого) у повній відповідності з чим-небудь.

Вміти творити — це означає бути також мислителем своєї епохи,.. бути на рівні передових ідей свого часу (Довж., III, 1960, 14);

Головне — організувати колгоспне виробництво на рівні вимог часу (Ю. Янов., II, 1954, 212);

Підня́тися (піднести́ся і т. ін.) на рі́вень; Дорости́ (опусти́тися і т. ін.) до рі́вня; Підня́ти (ви́важити і т. ін.) на рі́вень кого, чого — стати самому чи зробити кого-, що-небудь таким, як хтось інший або щось інше у розумовому, культурному, виробничому і т. ін. відношенні.

— Наше панство не доросло до рівня стародавнього Риму, де кожен з гордістю поспішав на захист ойчизни [вітчизни] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474);

Цей хам.. знаходив приємність у тому, щоб глумитись з неї, а вона.. не може дозволити собі знизитись до його рівня і відплатити (Вільде, Сестри.., 1958, 376);

Місто — ось та архімедівська точка опори, що потрібна, щоб виважити країну на рівень інших (Головко, II, 1957, 277).

3. Простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини; ватерпас.

Рівень являє собою металевий корпус, всередину якого вставлена скляна, трубочка (ампула), наповнена будь-якою рідиною (Слюс. справа, 1957, 124);

Для перевірки горизонтальності використовують.. прилад — рівень (Фізика, І, 1957, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівень — Поліпшити, погіршити рівень. Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. рівень — рі́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. рівень — г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загальний) розвиток, освіченість; (виробництва) культура; Т. ватерпас, г. рівнило. Словник синонімів Караванського
  4. рівень — [р’івеин'] р'іўн'а, ор. р'іўнеим, м. (на) р'іўн'і Орфоепічний словник української мови
  5. рівень — -вня, ч. 1》 Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. || Міра величини, розвитку, значущості чогось. 2》 Висота стояння води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рівень — Позем, (води у річці) плесо, див. урівень Словник чужослів Павло Штепа
  7. рівень — РІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці, .. майже [на] локоть [лікоть] нижче від рівня вулиці (І. Словник української мови у 20 томах
  8. рівень — Пристрій для визначення величини відхилення площини від горизонталі або вертикалі, а також для вимірювання дуже малих кутів; містить ампулу, заповнену рідиною (спиртом, ефіром), із бульбашкою газу... Універсальний словник-енциклопедія
  9. рівень — підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  10. рівень — РІ́ВЕНЬ (прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини), ВАТЕРПА́С. ЩАБЕ́ЛЬ (стан, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь), СТУ́ПІНЬ, РІ́ВЕНЬ. Дельфіни, .. Словник синонімів української мови
  11. рівень — Рі́вень, -вня, на рі́вні; рі́вні, -внів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рівень — Рівень, -вня м. Уровень. Галиц. Словник української мови Грінченка