рівень

РІ́ВЕНЬ, вня, ч.

1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь.

Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці,.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Фр., II, 1950, 9);

Під час диригування лівою рукою.. вирішальну роль відіграє відповідне положення долоні та відповідні зміни висотного рівня руки (Осн.. диригув., 1960, 182);

// Висота стояння води.

Водомірний стовп надвечір показував невеличке збільшення рівня води в Ангарі (Трубл., І, 1955, 83);

Велику шкоду сільському господарству В’єтнаму завдають поводі, під час яких рівень води в річках підвищується на 10-12 метрів (Наука.., 3, 1958, 53).

На рі́вні; На рі́вень чого, з чим — на однаковій висоті з чим-небудь.

Я падаю на схилі насипу і вмощуюсь якнайзручніше. Голова моя на рівні шпал (Кол., На фронті.., 1959, 98);

Раптом я побачив, як Женя, піднявши руки на рівень грудей, як загіпнотизована, пішла до нього [чоловіка] (Сміл., Сашко, 1954, 229).

∆ Рі́вень мо́ря — умовна вихідна точка для визначення висот на земній поверхні.

Отож ліземо вгору. Ми вже на півверсти над рівнем моря (Коцюб., III, 1956, 138).

2. чого, який, перен. Ступінь якості, величина і т. ін., досягнуті у чому-небудь.

Підполковник Мороз, командири взводів щодня перевіряли рівень підготовки, підтягали відстаючих, заохочували кращих (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 66);

Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень (Жур., Звич. турботи, 1960, 11);

Рівень розвитку науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів буде постійно зростати (Програма КПРС, 1961, 58);

Штучне розпорошення виробництва окремих видів продукції.. негативно позначається і на рівні їх собівартості (Ком. Укр., 5, 1960, 57);

// кого. Ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки і т. ін.

— Ать-два! Ать-два! — вигукував капітан Глоба, священнодійствуючи [священнодіючи]. А Шевченко в думці вторив йому, підроблюючись під убогий його рівень (Тулуб, В степу.., 1964, 124).

Життє́вий (життьови́й) рі́вень — ступінь добробуту.

Намічене Програмою КПРС завдання забезпечити в Радянському Союзі найвищий життєвий рівень порівняно з будь-якою країною капіталізму буде здійснено (Ком. Укр., 1, 1962, 31);

На найви́щому рі́вні — між керівниками урядів, партій, держав.

Стокгольмська сесія Всесвітньої Ради Миру звернулась до всіх народів із закликом розгорнути широку кампанію за переговори на найвищому рівні (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1).

◊ На рі́вні:

а) як слід, як треба, як належить.

[Родіон (подивився на його годинник):] Точно! Ідіть, Антоне Лукичу. Щоб все було на рівні… (Корн., Над Дніпром, 1960, 15);

б) (чого) у повній відповідності з чим-небудь.

Вміти творити — це означає бути також мислителем своєї епохи,.. бути на рівні передових ідей свого часу (Довж., III, 1960, 14);

Головне — організувати колгоспне виробництво на рівні вимог часу (Ю. Янов., II, 1954, 212);

Підня́тися (піднести́ся і т. ін.) на рі́вень; Дорости́ (опусти́тися і т. ін.) до рі́вня; Підня́ти (ви́важити і т. ін.) на рі́вень кого, чого — стати самому чи зробити кого-, що-небудь таким, як хтось інший або щось інше у розумовому, культурному, виробничому і т. ін. відношенні.

— Наше панство не доросло до рівня стародавнього Риму, де кожен з гордістю поспішав на захист ойчизни [вітчизни] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474);

Цей хам.. знаходив приємність у тому, щоб глумитись з неї, а вона.. не може дозволити собі знизитись до його рівня і відплатити (Вільде, Сестри.., 1958, 376);

Місто — ось та архімедівська точка опори, що потрібна, щоб виважити країну на рівень інших (Головко, II, 1957, 277).

3. Простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини; ватерпас.

Рівень являє собою металевий корпус, всередину якого вставлена скляна, трубочка (ампула), наповнена будь-якою рідиною (Слюс. справа, 1957, 124);

Для перевірки горизонтальності використовують.. прилад — рівень (Фізика, І, 1957, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівень — Поліпшити, погіршити рівень. Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. рівень — рі́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. рівень — г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загальний) розвиток, освіченість; (виробництва) культура; Т. ватерпас, г. рівнило. Словник синонімів Караванського
  4. рівень — [р’івеин'] р'іўн'а, ор. р'іўнеим, м. (на) р'іўн'і Орфоепічний словник української мови
  5. рівень — -вня, ч. 1》 Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. || Міра величини, розвитку, значущості чогось. 2》 Висота стояння води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рівень — Позем, (води у річці) плесо, див. урівень Словник чужослів Павло Штепа
  7. рівень — РІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці, .. майже [на] локоть [лікоть] нижче від рівня вулиці (І. Словник української мови у 20 томах
  8. рівень — Пристрій для визначення величини відхилення площини від горизонталі або вертикалі, а також для вимірювання дуже малих кутів; містить ампулу, заповнену рідиною (спиртом, ефіром), із бульбашкою газу... Універсальний словник-енциклопедія
  9. рівень — підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  10. рівень — РІ́ВЕНЬ (прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини), ВАТЕРПА́С. ЩАБЕ́ЛЬ (стан, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь), СТУ́ПІНЬ, РІ́ВЕНЬ. Дельфіни, .. Словник синонімів української мови
  11. рівень — Рі́вень, -вня, на рі́вні; рі́вні, -внів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рівень — Рівень, -вня м. Уровень. Галиц. Словник української мови Грінченка