рівень

Поліпшити, погіршити рівень. Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівень — рі́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рівень — г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загальний) розвиток, освіченість; (виробництва) культура; Т. ватерпас, г. рівнило. Словник синонімів Караванського
  3. рівень — [р’івеин'] р'іўн'а, ор. р'іўнеим, м. (на) р'іўн'і Орфоепічний словник української мови
  4. рівень — -вня, ч. 1》 Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. || Міра величини, розвитку, значущості чогось. 2》 Висота стояння води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рівень — Позем, (води у річці) плесо, див. урівень Словник чужослів Павло Штепа
  6. рівень — РІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці, .. майже [на] локоть [лікоть] нижче від рівня вулиці (І. Словник української мови у 20 томах
  7. рівень — Пристрій для визначення величини відхилення площини від горизонталі або вертикалі, а також для вимірювання дуже малих кутів; містить ампулу, заповнену рідиною (спиртом, ефіром), із бульбашкою газу... Універсальний словник-енциклопедія
  8. рівень — підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. рівень — РІ́ВЕНЬ (прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини), ВАТЕРПА́С. ЩАБЕ́ЛЬ (стан, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь), СТУ́ПІНЬ, РІ́ВЕНЬ. Дельфіни, .. Словник синонімів української мови
  10. рівень — Рі́вень, -вня, на рі́вні; рі́вні, -внів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рівень — РІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці,.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. рівень — Рівень, -вня м. Уровень. Галиц. Словник української мови Грінченка