різа

Різа, -зи

ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різа — РІ́ЗА, и, ж., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (І. Словник української мови у 20 томах
  2. різа — РІ́ЗА, и, ж., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  3. різа — рі́за іменник жіночого роду ділянка поля рідко Орфографічний словник української мови
  4. різа — -и, ж., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Великий тлумачний словник сучасної мови