різно

Різно

нар.

1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894.

2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. н. п.

3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. н. п. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа. Чуб. V. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різно — рі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. різно — пр., неоднаково, по-різному, всяко, всіляко; різноманітно, по-всякому; у різні боки, врізнобіч; окремо, порізно, не разом. Словник синонімів Караванського
  3. різно — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  4. різно — присл. 1》 Неоднаково, по-різному. 2》 Різноманітно, по-всякому. 3》 У різні боки, порізно. || Окремо, не разом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різно — РІ́ЗНО, присл. 1. Неоднаково, по-різному. [Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я – вгору, а ви – навколо себе (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. різно — ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Словник синонімів української мови
  7. різно — Рі́зно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. різно — РІ́ЗНО, присл. 1. Неоднаково, по-різному. [Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я — вгору, а ви — навколо себе (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах