1. Словник української мови у 20 томах

різно

РІ́ЗНО, присл.

1. Неоднаково, по-різному.

[Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я – вгору, а ви – навколо себе (Леся Українка);

Умів [Захар] з кожним чоловіком балакати різно, .. то якось масляно, то гостро, коротко, довго, уперто (Грицько Григоренко);

Коли приходив хто і питався: “Що це за молодичка?”, ґаздиня відповідала різно: одним казала, що се з Білоберезки жінка, другим – що з Річки, як кому (Г. Хоткевич).

2. Різноманітно, по-всякому.

– От, бігма, не зачіпав би, – думав він собі не раз, – хоч нехай би й різно називала (Леся Українка);

Входять озброєні, хто з гвинтівками, хто з берданками, різно одягнені чоловік п'ятнадцять (О. Корнійчук).

3. У різні сторони, порізно.

Та ой, ви, тучі громовії, розійдіться різно, – Та прийди, прийди, мій миленький, хоч не рано – пізно (з народної пісні);

Їдуть, їдуть, врешті бачать, – Три дороги розійшлися, Тут розстались три старшини, Кожний різно подалися... (Леся Українка);

// Окремо, не разом.

Цілий день вони робили – зрідка укупі, в одній господі, сливе завсіди різно, по різних господах (Марко Вовчок);

– Ми не довго будемо різно; там год – як часиночка... Бачите, я не жалкую за вами... бо скоро побачимось (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різно — рі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. різно — пр., неоднаково, по-різному, всяко, всіляко; різноманітно, по-всякому; у різні боки, врізнобіч; окремо, порізно, не разом. Словник синонімів Караванського
  3. різно — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  4. різно — присл. 1》 Неоднаково, по-різному. 2》 Різноманітно, по-всякому. 3》 У різні боки, порізно. || Окремо, не разом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різно — ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Словник синонімів української мови
  6. різно — Рі́зно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. різно — РІ́ЗНО, присл. 1. Неоднаково, по-різному. [Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я — вгору, а ви — навколо себе (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. різно — Різно нар. 1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894. 2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. н. п. 3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. н. Словник української мови Грінченка