1. Словник української мови Грінченка

різь

Різь, -зі

ж.

1) Рѣзь.

2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різь — різь 1 іменник жіночого роду гострий ріжучий біль різь 2 іменник жіночого роду різьба — гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні Орфографічний словник української мови
  2. різь — -і, ж. 1》 Гострий ріжучий біль. Різь у шлунку. 2》 тех. Гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні чого-небудь; нарізка; різьба. Дюймова різь — різь, діаметр та крок якої вимірюється в дюймах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різь — (у шлунку) див. різачка Словник чужослів Павло Штепа
  4. різь — РІЗЬ, і, ж. 1. у чому. Гострий ріжучий біль. Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м'яко давить його за горло і викликає різь в очах (Григорій Тютюнник). 2. техн. Те саме, що різьба́... Словник української мови у 20 томах
  5. різь — Гребені та канавки у формі ґвинтової лінії на бічній поверхні стержня (зовнішня р.) або всередині отвору (внутрішня р.); крок р. — відстань між сусідніми витками, виміряна паралельно до осі, напр., ґвинта. Універсальний словник-енциклопедія
  6. різь — РІЗЬ, і, ж. 1. у чому. Гострий ріжучий біль. Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м’яко давить його за горло і викликає різь в очах (Тют., Вир, 1964, 197). 2. техн. То саме, що різьба́... Словник української мови в 11 томах