різь
РІЗЬ, і, ж.
1. у чому. Гострий ріжучий біль.
Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м'яко давить його за горло і викликає різь в очах (Григорій Тютюнник).
2. техн. Те саме, що різьба́ 3.
Гвинт являє собою циліндричне тіло з різзю. Різь роблять по гвинтовій лінії (з навч. літ.);
Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками. Це найпростіший інструмент для свердління. Він має форму гвинтоподібного стиржня конічної форми з різзю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різь — різь 1 іменник жіночого роду гострий ріжучий біль різь 2 іменник жіночого роду різьба — гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні Орфографічний словник української мови
- різь — -і, ж. 1》 Гострий ріжучий біль. Різь у шлунку. 2》 тех. Гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні чого-небудь; нарізка; різьба. Дюймова різь — різь, діаметр та крок якої вимірюється в дюймах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різь — (у шлунку) див. різачка Словник чужослів Павло Штепа
- різь — Гребені та канавки у формі ґвинтової лінії на бічній поверхні стержня (зовнішня р.) або всередині отвору (внутрішня р.); крок р. — відстань між сусідніми витками, виміряна паралельно до осі, напр., ґвинта. Універсальний словник-енциклопедія
- різь — РІЗЬ, і, ж. 1. у чому. Гострий ріжучий біль. Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м’яко давить його за горло і викликає різь в очах (Тют., Вир, 1964, 197). 2. техн. То саме, що різьба́... Словник української мови в 11 томах
- різь — Різь, -зі ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у. Словник української мови Грінченка