самобієць

Самобієць, -бійця

м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самобієць — -бійця, ч., фольк. Який сам рубає. Меч-самобієць. Великий тлумачний словник сучасної мови