самобієць
Самобієць, -бійця
м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самобієць — -бійця, ч., фольк. Який сам рубає. Меч-самобієць. Великий тлумачний словник сучасної мови