самобієць
самобі́єць
-бійця, ч., фольк.
Який сам рубає. Меч-самобієць.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самобієць — Самобієць, -бійця м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185. Словник української мови Грінченка