самовидець

Самовидець, -дця

м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовидець — Свідок, див. очевидець Словник чужослів Павло Штепа
  2. самовидець — САМОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч. Те саме, що очеви́дець. Про опришків знав [Василь] багато, оповідав про деяких як самовидець (Хотк., Довбуш, 1965, 44); Підле вбивство парламентерів викликало хвилю гніву й обурення серед наших військ. Словник української мови в 11 томах
  3. самовидець — САМОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч. Те саме, що очеви́дець. Про опришків знав [Василь] багато, оповідав про деяких як самовидець (Г. Хоткевич); Підле вбивство парламентерів викликало хвилю гніву й обурення серед наших військ. Словник української мови у 20 томах
  4. Самовидець — Самови́дець іменник чоловічого роду, істота літературний псевдонім Орфографічний словник української мови
  5. самовидець — -дця, ч. Те саме, що очевидець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. самовидець — СВІ́ДОК (людина, яка особисто бачила що-небудь), ОЧЕВИ́ДЕЦЬ, САМОВИ́ДЕЦЬ заст., розм., ПО́СЛУХ заст.; ПОСВІ́ДНИК юр., ПОСВІ́ДЧУВАЧ юр., ПОНЯТИ́Й (свідок при обшуку). Свідки одноголосно посвідчили, що того вечора Яким Коваль був п'яний (О. Словник синонімів української мови
  7. самовидець — Самови́дець, -дця, -дцеві, -дцю! -ви́дці, -дців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)