самоприсуд
Самопри́суд, -ду
м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоприсуд — -у, ч., іст. Право власного суду, самоуправління. Козацький самоприсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови