саморобний

Саморобний, -а, -е

Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморобний — саморо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. саморобний — -а, -е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморобний — САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (І. Нечуй-Левицький); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Словник української мови у 20 томах
  4. саморобний — САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  5. саморобний — САМОРО́БНИЙ, ДОМОРО́БНИЙ, ДОМА́ШНІЙ. На саморобних верстатах працювали.. молоді столяри (А. Шиян); Як живі, встали перед очима Бондарі — Василь і Настя: він у доморобній свиті, у великих чоботях (С. Васильченко); Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
  6. саморобний — Саморо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)