саморобний
САМОРО́БНИЙ, а, е.
Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом.
Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (І. Нечуй-Левицький);
На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Олійник);
Готував [Демко] саморобні бомби (М. Стельмах);
Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморобний — саморо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- саморобний — -а, -е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморобний — САМОРО́БНИЙ, ДОМОРО́БНИЙ, ДОМА́ШНІЙ. На саморобних верстатах працювали.. молоді столяри (А. Шиян); Як живі, встали перед очима Бондарі — Василь і Настя: він у доморобній свиті, у великих чоботях (С. Васильченко); Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
- саморобний — Саморо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- саморобний — САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
- саморобний — Саморобний, -а, -е Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка