саморучний

Саморучний, -а, -е

Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморучний — Самору́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)