саморідний

Саморідний, -а, -е

1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г.

2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ.

3)дне зілля. раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморідний — саморі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. саморідний — Своєрідний, самоповсталий Словник чужослів Павло Штепа
  3. саморідний — САМОРІ́ДНИЙ див. саморо́дний. Словник української мови в 11 томах
  4. саморідний — Саморі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. саморідний — див. самородний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. саморідний — САМОРІ́ДНИЙ див. саморо́дний. Словник української мови у 20 томах