самосил

Самоси́л, -ла

м.

1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v.

2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосил — -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови