самосил
Самоси́л, -ла
м.
1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v.
2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самосил — -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови