самосил

самоси́л

-у, ч.

Рід рослин родини губоцвітих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосил — Самоси́л, -ла м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138. Словник української мови Грінченка