самосій
Самосій, -сію
м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самосій — самосі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самосій — -ю, ч., бот., с. г. Те саме, що самосів 3). Мак самосій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самосій — САМОСІ́Й, ю, ч., бот., с. г. Те саме, що самосі́в 3. Тюльпан весняний, самосій Збуває вік недовгий свій (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
- самосій — САМОСІ́В (рослина, що виросла внаслідок природного висівання), САМОСІ́Й, САМОСІ́ЙКА. Наліво від дерева, що служило захистом Довбушеві, росла купка смерек — самосівів (В. Гжицький); Тюльпан-самосій; Ліси-самосійки. Словник синонімів української мови
- самосій — САМОСІ́Й, ю, ч., бот., с. г. Те саме, що самосі́в 3. Тюльпан весняний, самосій Збуває вік недовгий свій (Мисик, Верховіття, 1963, 13). Словник української мови в 11 томах