1. Словник української мови Грінченка

санчата

Санча́та, -ча́т

ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санчата — санча́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. санчата — -чат, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. санчата — САНЧА́ТА, ча́т, мн. Зменш. до са́ни і са́нки. Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (М. Коцюбинський); Назбирала [Орися] купу різного шмаття, визолила його і, склавши на санчата... Словник української мови у 20 томах
  4. санчата — Санча́та, -ча́т, -ча́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. санчата — САНЧА́ТА, ча́т, мн. Зменш.-пестл. до са́ни і са́нки́. Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (Коцюб. Словник української мови в 11 томах