свербига
Свербига, -ги
ж. раст. Bunias orientalis L. см. порчак, катран. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свербига — сверби́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- свербига — -и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свербига — СВЕРБИ́ГА, и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Словник української мови у 20 томах
- свербига — СВЕРБИ́ГА, и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Словник української мови в 11 томах