свербига

Свербига, -ги

ж. раст. Bunias orientalis L. см. порчак, катран. ЗЮЗО. І. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свербига — сверби́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. свербига — -и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свербига — СВЕРБИ́ГА, и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Словник української мови у 20 томах
  4. свербига — СВЕРБИ́ГА, и, ж., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Словник української мови в 11 томах