1. Словник української мови Грінченка

свистуха

Свистуха, -хи

ж.

1) Поносъ. Мнж. 192.

2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свистуха — свисту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. свистуха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до свистун 1), 3). 2》 діал. Пронос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свистуха — СВИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до свисту́н 1, 3. Словник української мови у 20 томах
  4. свистуха — И, ж. Дуже сильний пронос — остання стадія. Що, вже свистуха? Що ж ти міг з'їсти? Словник сучасного українського сленгу
  5. свистуха — СВИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до свисту́н 1, 3. Словник української мови в 11 томах