свиточка

Свита, -ти

ж.

1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен.

2)колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свиточка — сви́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. свиточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свита I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свиточка — СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. свиточка — СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Вовчок, І, 1955, 77). Словник української мови в 11 томах