свиточка
СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹.
Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Вовчок, І, 1955, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свиточка — сви́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- свиточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свита I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свиточка — СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- свиточка — Свита, -ти ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен. 2) — колова. Словник української мови Грінченка