свитник
СВИ́ТНИК, а, ч.
1. Той, хто шиє свити.
Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028);
Шевчики, кравчики, ковалі, свитники.. зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19).
2. Той, хто торгує свитами.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свитник — сви́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- свитник — -а, ч. 1》 Той, хто шиє свити. 2》 Той, хто торгує свитами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свитник — СВИ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники .. зібралися на ярмарок погулять (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Той, хто торгує свитами. Словник української мови у 20 томах
- свитник — Свитник, -ка м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами. Словник української мови Грінченка