свитник

СВИ́ТНИК, а, ч.

1. Той, хто шиє свити.

Шорник свитнику не товариш (Номис);

Шевчики, кравчики, ковалі, свитники .. зібралися на ярмарок погулять (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Той, хто торгує свитами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свитник — сви́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. свитник — -а, ч. 1》 Той, хто шиє свити. 2》 Той, хто торгує свитами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свитник — СВИ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники.. зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19). 2. Той, хто торгує свитами. Словник української мови в 11 томах
  4. свитник — Свитник, -ка м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами. Словник української мови Грінченка