1. Словник української мови Грінченка

свободити

Свободи́ти, -джу́, -ди́ш

гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свободити — СВОБОДИ́ТИ, джу, диш, недок., кого, що, рідко. Звільняти з неволі; давати свободу. Пани повинні свободити своїх невільників і зробитися їм братами, а багаті повинні наділяти нищих, і нищі стали б також багаті (М. Костомаров). Словник української мови у 20 томах