свободити
СВОБОДИ́ТИ, джу, диш, недок., кого, що, рідко.
Звільняти з неволі; давати свободу.
Пани повинні свободити своїх невільників і зробитися їм братами, а багаті повинні наділяти нищих, і нищі стали б також багаті (М. Костомаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свободити — Свободи́ти, -джу́, -ди́ш гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375. Словник української мови Грінченка