свобода

СВОБО́ДА, и, ж.

1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті суспільства; воля.

Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Шевченко);

// Державний суверенітет.

– Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини, .. не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (О. Гончар).

2. Перебування не під арештом, не ув'язненим, не в неволі і т. ін.

Був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну (Г. Хоткевич);

В'язні не втрачали надії вирватися на свободу, не схилялися перед жорстокою долею (А. Хижняк).

3. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.

– Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (І. Нечуй-Левицький);

Достаток, свобода, безклопітність, молодий муж, .. добра свекруха, милі люди.., – чого ж їй бракувало, ну, чого? (Г. Хоткевич);

Жінки кочовиків-скотарів користувалися великою свободою і навіть були ватажками на війні (з навч. літ.);

Свобода немислима без відповідальності кожного члена суспільства перед суспільством (з публіц. літ.);

* Образно. Пий, світе мій, вино свободи, Як пив мій древній друг Лі Бо (М. Вінграновський).

4. Можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі.

До головних цінностей лібералізму відносять свободу особи: свободу слова, релігії, приватної власності, право на політичну опозицію (з публіц. літ.).

5. Філософська категорія – можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи і суспільства.

6. Легкість, відсутність утруднень у чому-небудь.

Нерішучість та порожнеча відбилася навіть на характері й зовнішнім вигляді тої промови, яку мав нарешті Марусяк до своїх легінів. Не було свободи, не було сміливості, молодечості (Г. Хоткевич).

7. заст., рідко. Простота, невимушеність у поводженні.

В чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження (І. Франко).

8. розм., рідко. Вільний від праці час.

Ходім лишень к моїй господі, Там поговорим на свободі (І. Котляревський).

(1) Демократи́чні свобо́ди – визначена законом можливість участі громадян у суспільно-політичному житті країни, вільного висловлювання своїх думок, переконань.

Українські селянські депутати боролися за кращі умови скасування панщини, введення демократичних свобод, активно відстоювали думку про необхідність залишити Буковину в складі Галичини (з наук. літ.);

(2) Свобо́да во́лі – здатність приймати рішення із знанням справи.

Свобода волі полягає в тім, щоб свідомо формувати власне життя (М. Руденко);

Машина, яка б розумна вона не була, не має свободи волі й інтуїції – а без цих якостей з вакуумом не впораєшся, скільки б секстильйонів операцій на секунду ти не виконував (О. Авраменко);

(3) Свобо́да і необхі́дність – філософські категорії, що виражають діалектичну суперечність між діяльністю людини як розумної істоти й об'єктивними законами природи та суспільства;

(4) Свобо́да со́вісті – свобода дотримання релігійних переконань.

На жаль, офіційно церква досі ще не може займатися благодійництвом. Певно, новий закон про свободу совісті розв'яже це питання (із журн.).