свобода
СВОБО́ДА, и, ж.
1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті суспільства; воля.
Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Шевченко);
// Державний суверенітет.
– Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини, .. не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (О. Гончар).
2. Перебування не під арештом, не ув'язненим, не в неволі і т. ін.
Був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну (Г. Хоткевич);
В'язні не втрачали надії вирватися на свободу, не схилялися перед жорстокою долею (А. Хижняк).
3. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.
– Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (І. Нечуй-Левицький);
Достаток, свобода, безклопітність, молодий муж, .. добра свекруха, милі люди.., – чого ж їй бракувало, ну, чого? (Г. Хоткевич);
Жінки кочовиків-скотарів користувалися великою свободою і навіть були ватажками на війні (з навч. літ.);
Свобода немислима без відповідальності кожного члена суспільства перед суспільством (з публіц. літ.);
* Образно. Пий, світе мій, вино свободи, Як пив мій древній друг Лі Бо (М. Вінграновський).
4. Можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі.
До головних цінностей лібералізму відносять свободу особи: свободу слова, релігії, приватної власності, право на політичну опозицію (з публіц. літ.).
5. Філософська категорія – можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи і суспільства.
6. Легкість, відсутність утруднень у чому-небудь.
Нерішучість та порожнеча відбилася навіть на характері й зовнішнім вигляді тої промови, яку мав нарешті Марусяк до своїх легінів. Не було свободи, не було сміливості, молодечості (Г. Хоткевич).
7. заст., рідко. Простота, невимушеність у поводженні.
В чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження (І. Франко).
8. розм., рідко. Вільний від праці час.
Ходім лишень к моїй господі, Там поговорим на свободі (І. Котляревський).
(1) Демократи́чні свобо́ди – визначена законом можливість участі громадян у суспільно-політичному житті країни, вільного висловлювання своїх думок, переконань.
Українські селянські депутати боролися за кращі умови скасування панщини, введення демократичних свобод, активно відстоювали думку про необхідність залишити Буковину в складі Галичини (з наук. літ.);
(2) Свобо́да во́лі – здатність приймати рішення із знанням справи.
Свобода волі полягає в тім, щоб свідомо формувати власне життя (М. Руденко);
Машина, яка б розумна вона не була, не має свободи волі й інтуїції – а без цих якостей з вакуумом не впораєшся, скільки б секстильйонів операцій на секунду ти не виконував (О. Авраменко);
(3) Свобо́да і необхі́дність – філософські категорії, що виражають діалектичну суперечність між діяльністю людини як розумної істоти й об'єктивними законами природи та суспільства;
(4) Свобо́да со́вісті – свобода дотримання релігійних переконань.
На жаль, офіційно церква досі ще не може займатися благодійництвом. Певно, новий закон про свободу совісті розв'яже це питання (із журн.).
Значення в інших словниках
- Свобода — Свобо́да 1 іменник чоловічого роду, істота українське прізвище Свобо́да 2 іменник жіночого роду, істота жіноче ім'я Сво́бода 3 іменник чоловічого роду, істота чеське прізвище Орфографічний словник української мови
- свобода — Воля, поет. вільність; (нації) суверенітет, незалежність; (манер) простота, невимушеність; Р. дозвілля; мн. СВОБОДИ, (громадянські) права. Словник синонімів Караванського
- свобода — “Свобода! Які тільки злочини не скоювались в твоє ім’я,” – сказала мадам Ролан під час піку Французького революційного терору. Погляд мадам Ролан на те, що прагнення до свободи є небезпечним, широко розповсюджений... Енциклопедія політичної думки
- свобода — [свобода] -дие, д. і м. -д'і, р. мн. -од Орфоепічний словник української мови
- свобода — -и, ж. 1》 Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску та обмежень; воля. || Державний суверенітет. Демократичні свободи — сукупність усіх політичних прав громадян (свобода слова, друку, зборів, мітингів, виборчі та ін. права громадян). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свобода — Воля, вільність Словник чужослів Павло Штепа
- Свобода — нов.; від загального іменника свобода. Власні імена людей. Словник-довідник
- свобода — Свобода і розум — нерозлучні товариші. Без розуму людина не знає, як розпоряджатися свободою. Приповідки або українсько-народня філософія
- свобода — I СВОБОДА — особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції)... Філософський енциклопедичний словник
- свобода — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Словник синонімів української мови
- свобода — СВОБО́ДА, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Словник української мови в 11 томах
- свобода — Свобо́да, -ди ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236. Словник української мови Грінченка