свобода

ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Гуцало); — Треба розрізняти свободу і псевдосвободу. Для одного тільки й існує що свобода розбещеності, гультяйства, для іншого ж... (О. Гончар); Кішки гризуться — мишам привілля (прислів'я); Скрізь розкіш та призвілля (П. Грабовський); Якраз отут і дременемо! Нам у пущі роздолля! (П. Загребельний).

ВО́ЛЯ (відсутність політичного й економічного гноблення), СВОБО́ДА, НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, САМОСТІ́ЙНІСТЬ. Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? — Почорніло я од крові за вольную волю (Т. Шевченко); Скільки гарячого зітхання про свободу понеслося в той час (І. Нечуй-Левицький); Незалежність держави.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Свобода — Свобо́да 1 іменник чоловічого роду, істота українське прізвище Свобо́да 2 іменник жіночого роду, істота жіноче ім'я Сво́бода 3 іменник чоловічого роду, істота чеське прізвище Орфографічний словник української мови
  2. свобода — Воля, поет. вільність; (нації) суверенітет, незалежність; (манер) простота, невимушеність; Р. дозвілля; мн. СВОБОДИ, (громадянські) права. Словник синонімів Караванського
  3. свобода — “Свобода! Які тільки злочини не скоювались в твоє ім’я,” – сказала мадам Ролан під час піку Французького революційного терору. Погляд мадам Ролан на те, що прагнення до свободи є небезпечним, широко розповсюджений... Енциклопедія політичної думки
  4. свобода — [свобода] -дие, д. і м. -д'і, р. мн. -од Орфоепічний словник української мови
  5. свобода — -и, ж. 1》 Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску та обмежень; воля. || Державний суверенітет. Демократичні свободи — сукупність усіх політичних прав громадян (свобода слова, друку, зборів, мітингів, виборчі та ін. права громадян). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. свобода — Воля, вільність Словник чужослів Павло Штепа
  7. Свобода — нов.; від загального іменника свобода. Власні імена людей. Словник-довідник
  8. свобода — СВОБО́ДА, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті суспільства; воля. Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Словник української мови у 20 томах
  9. свобода — Свобода і розум — нерозлучні товариші. Без розуму людина не знає, як розпоряджатися свободою. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. свобода — I СВОБОДА — особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції)... Філософський енциклопедичний словник
  11. свобода — СВОБО́ДА, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Словник української мови в 11 томах
  12. свобода — Свобо́да, -ди ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236. Словник української мови Грінченка