свячення

Свячення, -ня

с. Освященіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свячення — свя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. свячення — Дія за знач. святити й святитися Словник церковно-обрядової термінології
  3. свячення — -я, с., церк. Дія за знач. святити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свячення — СВЯ́ЧЕННЯ, я, с., церк. Дія за знач. святи́ти. Знаю: “святі не мечем, а вірою перемагали”, так і при свяченні меча говориться, але отче всечесний! Що ж буде зо світом, коли порушений буде хоча б той і найменший припис обичаїв лицарських (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. свячення — СВЯ́ЧЕННЯ, я, с., церк. Дія за знач. святи́ти. Словник української мови в 11 томах