свячення
СВЯ́ЧЕННЯ, я, с., церк.
Дія за знач. святи́ти.
Знаю: “святі не мечем, а вірою перемагали”, так і при свяченні меча говориться, але отче всечесний! Що ж буде зо світом, коли порушений буде хоча б той і найменший припис обичаїв лицарських (Н. Королева);
Подивитися на свячення Софії прийшов увесь Київ (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свячення — свя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- свячення — Дія за знач. святити й святитися Словник церковно-обрядової термінології
- свячення — -я, с., церк. Дія за знач. святити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свячення — СВЯ́ЧЕННЯ, я, с., церк. Дія за знач. святи́ти. Словник української мови в 11 томах
- свячення — Свячення, -ня с. Освященіе. Словник української мови Грінченка