семериця
Семери́ця, -ці
ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- семериця — семери́ця іменник жіночого роду семерик рідко Орфографічний словник української мови
- семериця — -і, ж., заст. Семерик (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Сім однакових чи однорідних предметів; // Сім волів. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Семерик. Словник української мови в 11 томах