1. Словник української мови у 20 томах

семериця

СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Сім однакових чи однорідних предметів;

// Сім волів.

При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семериця — семери́ця іменник жіночого роду семерик рідко Орфографічний словник української мови
  2. семериця — -і, ж., заст. Семерик (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Семерик. Словник української мови в 11 томах
  4. семериця — Семери́ця, -ці ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465. Словник української мови Грінченка