серденятко

Серденя, -няти

с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. н. п. ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серденятко — серденя́тко 1 іменник середнього роду серце серденя́тко 2 іменник середнього роду, істота кохана, коханий Орфографічний словник української мови
  2. серденятко — див. дівчина; кохана; коханий Словник синонімів Вусика
  3. серденятко — -а, с. Пестл. до серденя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серденятко — СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Б. Грінченко); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (І. Словник української мови у 20 томах
  5. серденятко — СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл. Словник української мови в 11 томах