серденятко

СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́.

Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266);

[Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл., II, 1953, 37);

Усі очі на його обернулися, усі серденятка іздригнулися (Вовчок, І, 1955, 292);

Зараз промовить [Данило] їй: — Ну, ось і я, серденятко (Стельмах, II, 1962, 149);

Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серденятко — серденя́тко 1 іменник середнього роду серце серденя́тко 2 іменник середнього роду, істота кохана, коханий Орфографічний словник української мови
  2. серденятко — СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Б. Грінченко); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (І. Словник української мови у 20 томах
  3. серденятко — див. дівчина; кохана; коханий Словник синонімів Вусика
  4. серденятко — Серденя, -няти с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. н. п. ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Словник української мови Грінченка
  5. серденятко — -а, с. Пестл. до серденя. Великий тлумачний словник сучасної мови