серденятко
СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́.
Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266);
[Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл., II, 1953, 37);
Усі очі на його обернулися, усі серденятка іздригнулися (Вовчок, І, 1955, 292);
Зараз промовить [Данило] їй: — Ну, ось і я, серденятко (Стельмах, II, 1962, 149);
Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серденятко — серденя́тко 1 іменник середнього роду серце серденя́тко 2 іменник середнього роду, істота кохана, коханий Орфографічний словник української мови
- серденятко — див. дівчина; кохана; коханий Словник синонімів Вусика
- серденятко — -а, с. Пестл. до серденя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серденятко — СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Б. Грінченко); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (І. Словник української мови у 20 томах
- серденятко — Серденя, -няти с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. н. п. ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Словник української мови Грінченка