сердечник
Сердечник, сердешник, -ка
м. Шух. І. 176.
1) Сердцевина дерева.
2) Часть друлівника. Шух. І. 277.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сердечник — серде́чник 1 іменник чоловічого роду осердя серде́чник 2 іменник чоловічого роду, істота хворий розм. Орфографічний словник української мови
- сердечник — (- хворого) хворий на серце; (- лікаря) кардіолог; Т. осердя. Словник синонімів Караванського
- сердечник — I -а, ч., тех. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на якого намотується, насаджується щось; осердя. II -а, ч., розм. 1》 Людина, що страждає на хворобу серця. 2》 Лікар, що лікує хвороби серця; кардіолог. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сердечник — СЕРДЕ́ЧНИК¹, а, ч., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин... Словник української мови у 20 томах
- сердечник — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень... Словник синонімів української мови
- сердечник — СЕРДЕ́ЧНИК¹, а, ч., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин... Словник української мови в 11 томах