1. Словник синонімів української мови

сердечник

СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.

КАРДІО́ЛОГ, СЕРДЕ́ЧНИК розм.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердечник — серде́чник 1 іменник чоловічого роду осердя серде́чник 2 іменник чоловічого роду, істота хворий розм. Орфографічний словник української мови
  2. сердечник — (- хворого) хворий на серце; (- лікаря) кардіолог; Т. осердя. Словник синонімів Караванського
  3. сердечник — I -а, ч., тех. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на якого намотується, насаджується щось; осердя. II -а, ч., розм. 1》 Людина, що страждає на хворобу серця. 2》 Лікар, що лікує хвороби серця; кардіолог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сердечник — СЕРДЕ́ЧНИК¹, а, ч., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин... Словник української мови у 20 томах
  5. сердечник — СЕРДЕ́ЧНИК¹, а, ч., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин... Словник української мови в 11 томах
  6. сердечник — Сердечник, сердешник, -ка м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277. Словник української мови Грінченка