1. Словник української мови Грінченка

серм'яжник

Серм'яжник, -ка

м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серм'яжник — СЕРМ'Я́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто носить серм'ягу; бідняк. Усі козаки, багачі-молодці в улани пішли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах