серна
Серна, -ни
ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серна — се́рна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- серна — див. сарна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серна — Сарна, коза дика Словник чужослів Павло Штепа
- серна — СЕ́РНА див. са́рна. Словник української мови у 20 томах
- серна — КОЗУ́ЛЯ (КОСУ́ЛЯ) (дика коза), СА́РНА (СЕ́РНА). В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (І. Словник синонімів української мови
- серна — Се́рна, -ни; се́рни, серн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серна — СЕ́РНА див. са́рна. Словник української мови в 11 томах