сивоголовий

Сивоголовий, -а, -е

Съ сѣдой головой. Левиц. І. 367.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивоголовий — -а, -е. Який має сиве волосся; із сивою головою. || у знач. ім. сивоголовий, -вого, ч. Чоловік із сивою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сивоголовий — див. сивий; старий Словник синонімів Вусика
  3. сивоголовий — СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (Фр., VII, 1951, 141); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах
  4. сивоголовий — сивоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. сивоголовий — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
  6. сивоголовий — Сивоголо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сивоголовий — СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (І. Франко); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (С. Журахович); * Образно. Словник української мови у 20 томах