сивоголовий

СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙ розм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з'являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивоголовий — -а, -е. Який має сиве волосся; із сивою головою. || у знач. ім. сивоголовий, -вого, ч. Чоловік із сивою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сивоголовий — див. сивий; старий Словник синонімів Вусика
  3. сивоголовий — СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (Фр., VII, 1951, 141); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах
  4. сивоголовий — сивоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. сивоголовий — Сивоголо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сивоголовий — СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (І. Франко); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (С. Журахович); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. сивоголовий — Сивоголовий, -а, -е Съ сѣдой головой. Левиц. І. 367. Словник української мови Грінченка