сивокосий
СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙ розм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з'являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- сивокосий — сивоко́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- сивокосий — див. сивий Словник синонімів Вусика
- сивокосий — -а, -е. Який має сиву косу, сиве волосся; із сивою косою, сивим волоссям (про жінку); сивоволосий. Сивокосі матері. || у знач. ім. сивокоса, -сої, ж. Жінка з сивою косою, сивим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивокосий — СИВОКО́СИЙ, а, е. Який має сиву косу, сиве волосся; із сивою косою, сивим волоссям (про жінку); сивоволосий. З вітальні назустріч Катерині вийшла незнайома сивокоса жінка з почервонілими від сліз очима (Ю. Збанацький); Сивокосі матері; // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
- сивокосий — СИВОКО́СИЙ, а, е. Який має сиву косу, сиве волосся; із сивою косою, сивим волоссям (про жінку); сивоволосий. З вітальні назустріч Катерині вийшла незнайома сивокоса жінка з почервонілими від сліз очима (Збан. Словник української мови в 11 томах