сильненький
Сильний, -а, -е
1) Сильный, крѣпкій, могучій. ЗОЮР. І. 141. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Ном. № 8899. Тут є сильний лицарь. ЗОЮР. І. 3.
2) Дающій силу, мощь. Чуб. II. 209 — 210. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208.
3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Грин. II. 187. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Чуб. II. 30. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. Мнж. 37. На Різдво сніги сильні залягають. Мил. 202. Що там за сильний ярмарок стає. Левиц. І. 104. ум. сильненький, сильнесенький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сильненький — сильне́нький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- сильненький — див. сильний Словник синонімів Вусика
- сильненький — -а, -е, розм. Досить сильний (у 1-10 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сильненький — СИЛЬНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить сильний (у 1–10 знач.). Снігу не було, а мороз сильненький, земля попримерзала (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- сильненький — СИЛЬНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить сильний (у 1 — 10 знач.). Снігу не було, а мороз сильненький, земля попримерзала (Крим., Вибр., 1965, 375). Словник української мови в 11 томах