силувати

Значення в інших словниках

1. силувати — (виявляти силу до когось) примушувати, неволити, принукувати// брати за горло кого, за зябра брати. Словник синонімів Полюги
2. силувати — си́лувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. силувати — Примушувати, змушувати, приневолювати, зневолювати, неволити, р. усиловувати; п! ҐВАЛТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
4. силувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
5. силувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. || Робити над собою зусилля. || Виявлятися причиною, що змушує кого-небудь робити щось. || розм. Настійно припрошуючи, частувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. силувати — СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого і без дод., з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (М. Словник української мови у 20 томах
7. силувати — си́лувати примушувати, змушувати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. силувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
9. силувати — Си́лувати, -лую, -луєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. силувати — СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (Кроп. Словник української мови в 11 томах