силувати
СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого і без дод., з інфін., із спол. щоб.
Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь.
[Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (М. Кропивницький);
[Галя:] Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину (І. Карпенко-Карий);
Поглядає [Палажка] на вулицю, і рада ж то, раденька, що її ніхто не силує до роботи (О. Стороженко);
– Ніхто вас не силував бігати, висолопивши язики... (О. Гончар);
// Робити над собою зусилля.
Дуже видко було, що вона силувала себе, щоб і по господарству старатися, або робити що (Г. Квітка-Основ'яненко);
Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко);
Він напружено здавлював повіки, але скільки не силував себе заснути, – не міг (Г. Епік);
// Виявлятися причиною, що змушує кого-небудь робити щось.
Гаряче кохання силувало її йняти віри цьому, силкувалось піддурити думку й розсудливість (І. Нечуй-Левицький);
Від часу до часу силує її щось підняти голову з-над зошита або книжки (О. Кобилянська);
// розм. Настійно припрошуючи, частувати.
Аж стогне Клим: – немає сили, Я намоловся досхочу... Не силуй, братику, бо утечу! (Л. Глібов).
Значення в інших словниках
- силувати — (виявляти силу до когось) примушувати, неволити, принукувати// брати за горло кого, за зябра брати. Словник синонімів Полюги
- силувати — си́лувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- силувати — Примушувати, змушувати, приневолювати, зневолювати, неволити, р. усиловувати; п! ҐВАЛТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- силувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
- силувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. || Робити над собою зусилля. || Виявлятися причиною, що змушує кого-небудь робити щось. || розм. Настійно припрошуючи, частувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силувати — си́лувати примушувати, змушувати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- силувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
- силувати — Си́лувати, -лую, -луєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- силувати — СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- силувати — Силувати, -лую, -єш гл. 1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. Мет. 243. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий. Ном. № 11024. 2) Припрашивать, угощая. Словник української мови Грінченка